14 грудня день вшанування учасників ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції

14 грудня в Україні згадують всіх учасників ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Відповідний Указ № 945/2006 про відзначення цієї пам’ятної дати підписаний Президентом 10 листопада 2006 року.

30 листопада 1986 року було закінчено будівництво саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської атомної електростанції, а 14 грудня в газеті «Правда» надруковано повідомлення про те, що держкомісією був прийнятий в експлуатацію комплекс захисних споруд.

 

Ті, хто вважають 14 грудня своїм святом, вже давно називають цей день Днем ліквідатора. Ще в 1986 році учасники ліквідації зібралися разом, щоб відзначити свою першу перемогу.

У 1994 році громадські організації чорнобильців України звернулися з листом до керівників держави, у якому запропонували заснувати в календарі день учасників ліквідації чорнобильської катастрофи. Тоді офіційне рішення не було прийнято, але ліквідатори самостійно почали відзначати цю дату. Святкування було офіційно дозволено, від різних силових структур виділялася почесна варта, покладалися вінки від керівників держави, іноземних посольств і громадських організацій, але було відсутнє визнання цього дня на державному рівні.

Незважаючи на всі труднощі і проблеми, самі ліквідатори називають 14 грудня святом. У ліквідації катастрофи на ЧАЕС брали участь більше 650000 людей з усього Радянського Союзу, з яких більше половини представляли тодішню УРСР.

11 грудня у приміщенні бібліотеки-філіалу для дітей № 12 відбулася тематична зустріч учасників ліквідації аварії на ЧАЕС: Володимира Андрійовича Каснера та Леоніда Миколайовича Астапенка з учнями 10-го класу Полтавської ЗОШ І-ІІІ ст. № 20 імені Бориса Серги.

Почесні гості цікаво та змістовно розповіли школярам про життя в тридцяти кілометровій зоні в момент аварії, та в сучасний час, про героїчні будні ліквідаторів аварії.

Ми низько схиляємо голови перед неоціненним людським подвигом, мужністю, героїзмом, відвагою ліквідаторів, які не думали про нагороди, відзнаки, не ховалися за спини товаришів, не усвідомлюючи, на яку особисту небезпеку наражалися. Вічна вдячність живим і світла пам'ять загиблим!