Масляна – древнє слов’нське свято, що дісталося нам у спадщину від язичеської культури, яке збереглося й після прийняття християнства. Масляна була сприйнята християнською церквою фактично як релігійне свято й одержала назву Сирного чи Сиропусного тижня , але це не змінило її внутрішньої суті. Масляна приходиться на тиждень, що передує Великому посту. Масляна – це, насамперед сирна їжа. Тому немає нічого неправильного в тому, щоб у цей час поласувати, скуштувати щось смачненьке і не відмовляти собі ні в чому. У традиційному побуті завжди вважалося , що людина, яка погано і нудно провела тиждень, буде невезучою протягом усього року. Початок Масляної коливається від 3 лютого до 14 березня.
Масляна – це веселе проведення зими, осяяне радісним чеканням близького тепла, весняного відновлення природи. Навіть млинці, неодмінний атрибут свята, мали ритуальне значення: круглі, рум’яні, гарячі, вони являли собою символ сонця. Проходили століття, мінялося життя, із прийняттям на Русі християнства з’явилися нові, церковні свята, але широка Масляна продовжувала жити. Її зустрічали і проводжали з тим же нестримним молодецтвом, що у язичеські часи. Масляну в народі завжди любили і ласкаво називали «цукрові вуста», «чесна масляна», «перепілочка», «перебуха», «об’їдуха», «ясочка».
Так, служба у справах дітей виконавчого комітету Ленінської районної у м. Полтаві ради 14 березня о 14. 00 годині у приміщенні кафе «Каприз» влаштувала свято Масляної для дітей різних категорій, зокрема, дітей – сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах.
На свято завітало понад 50 дітей, які мали змогу поласувати смачними млинцями, солодощами, фруктами та солодкими напоями.
Доброю традицією стало проведення акції «Кожній дитині – по одежині», де службою у справах дітей дітям пільгових категорій надається одяг, взуття, іграшки. До свята Масляної більше 80-ти дітей одержали речову допомогу.
Усі присутні на святі отримали масу задоволення, вражень та позитивних емоцій.



